В останні роки опалювальні сезони стають для України та її громадян все складнішими. Народ «радують» черговими підвищеннями газових тарифів, високими цінами на гарячу воду і новими схемами оплати теплопістачань. Не знижується гострота питання з газовими закупівлями, та й рішення органів місцевого самоврядування про початок і припинення подачі тепла не завжди збігаються з погодними умовами.
Частенько виникає ситуація, коли після відключення батарей природа видає сюрприз у вигляді декількох холодних тижнів. Загалом, не викликає подиву той факт, що українці уважно відстежують новини чергового опалювального сезону. І, хоча поки що рано говорити про якусь конкретику, давайте розберемося в ситуації на поточний момент і дізнаємося, що може очікувати багатостраждальних громадян України в 2018 році.
Судячи за прогнозами, опалювальний сезон-2018 буде для українців складним
Газові потреби і ситуація з газовидобутком
Згідно з підрахунками Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, щорічна потреба в блакитному паливі оцінюється приблизно в 25-30 мільярдів кубометрів. В цілому, країна має можливості для закупівлі таких обсягів газу. Однак уряд не втрачає надії перейти на власне газозабезпечення. Так, наприклад, у парламенті кажуть, що вже до 2020 року можна налагодити видобуток власного блакитного палива, яка повністю покриє потреби підприємств і громадян.
Варто нагадати, що тарифи, встановлені для населення країни, мають пряму залежність від імпортних цін, а їх зростання завжди тягне за собою поетапне підвищення вартості багатьох видів послуг ЖКГ. Якщо країна зуміє запасати власний газ в потрібних обсягах, то тарифікація комуналки тут же зміниться в кращу сторону, — стверджують парламентарі.
Цікаво, що в часи СРСР Україна відносилася до категорії великих газовидобувників, піднімаючи з 50-60 мільярдів кубів газу щорічно. Зараз практично всі відомі родовища виснажені на 80-85%, тому країна змушена закуповувати імпортний газ, витрачаючи мільярди доларів щороку. Потрібно шукати нові місця для рбурения свердловин. Звичайно, все це можна втілити в реальність лише при наявності інвестиційних вкладень.
«Укргазвидобування» забезпечує країні 70% усього українського газу
Якщо вдасться реалізувати піставлену мету і скоротити обсяги споживання до 27 мільярдів кубів щорічно, то, за словами Володимира Костиона, який обіймає посаду віце-прем'єра країни, Україна зможе компенсувати споживання власним видобутком. Зараз близько 145 мільярдів кубів (або 70% усього видобутку газу на території України) здійснюється потужностями держкомпанії «Укргазвидобування», а решта 30% видобувають приватники.
Якщо держкорпорація збільшить обсяг викачування до 20 мільярдів, а приватники зможуть добувати ще 7 мільярдів кубів на рік, цього вистачить, щоб збільшити газовидобування на 35% від поточного обсягу і забезпечити потреби в блакитному паливі. Основною проблемою, яка заважає залучити приватні інвестиції в цей сектор, залишається висока податкове навантаження. Так, наприклад, у 2015 році газовидобувні компанії повинні були платити ренту в розмірі 70%, що різко негативно позначилося на активності інвесторів.
Парламентарії з комітету з питань паливно-енергетичного комплексу кажуть, що ставку ренти потрібно зменшити хоча б до 12%, а також знизити ступінь бюрократії в даному сегменті. Адже зараз інвесторам для розробки нового родовища потрібно отримувати більше чотирьох десятків дозвільних документів, що займає приблизно 2 роки. Для прикладу наведемо ситуацію з дозволами в країнах Євросоюзу – там адміністративні процедури забирають у інвестора максимум півроку.
Куди йде тепло?
Основним споживачем газу в 2018 році, як і раніше, залишиться населення країни. Основна проблема, яка потребує швидкого вирішення, – це недостатня теплоизолированнность будинків, так що, за фактом, громадяни України топлять не тільки площу, але і вулиці. При цьому цифри вражають. За приблизними підрахунками, близько 9 мільярдів кубів газу щороку втрачається через неізольованих від втрат тепла стін, дахів та підвальних приміщень.
Неефективність опалювальних систем призводить до значних втрат тепла
Якщо перевести ці обсяги в грошовий вираз, отримаємо близько 22 мільярдів доларів щороку. При цьому ще в 21 мільярда кубів можна оцінити втрати газу в системах теплового пістачання. Таким чином, якщо усунути дану проблему, можна забезпечити економію в 111 мільярда кубометрів газу на рік, що перевищує обсяги видобутку всіх приватників!
З цього питання висловився і поточний прем'єр країни Володимир Гройсман. Він упевнений, що зниження газової імпортозалежності могло б стабілізувати курс гривні до 185 національних одиниць за долар США. Це призвело не просто до економії бюджетних коштів, а до зростання добробуту жителів країни. Зараз уряд робить спроби вирішення питання енергоефективності – не так давно були прийняті законопроекти, які повинні за декілька років вирішити питання з нецільової втратою тепла.
У рамках цієї програми вже були зроблені деякі кроки. Мова йде про встановлення теплолічильників, які, згідно з дослідженнями фахівців, повинні дозволити економити до 30% від сум оплати теплопістачань. Тим не менш, ініційований урядом процес установки контролюючих приладів в будинках поки йде так повільно, що навряд чи навіть до 2018 року кожен будинок буде обладнаний таким лічильником.
Українцям було запропоновано прискорити процес за рахунок власних коштів. На жаль, для цього доведеться виділити з бюджету сімей, які проживають у будинку, суму близько 40000 гривень, а потім пройти всі кола бюрократичних норм і приписів, правильно зареєструвати прилад.
Установка теплолічильників на будинках допоможе значно заощадити
Що з тарифами?
Тарифікація газоспоживання є однією з найактуальніших проблем для тих, хто опалюється за рахунок власних колонок і котлів, адже сьогодні ця частина комуналки з'їдає чи не більшу частину доходу середньостатистичної сім'ї. Не так давно члени Кабміну повідомили, що вимоги, висунуті Міжнародним валютним фондом для отримання чергового кредиту, змушують підвищити ціну на блакитне паливо для громадян країни.
При цьому було сказано, що протягом тривалого часу уряд докладав усіх зусиль, щоб утримати тарифи, які не покривали видаткову частину бюджету підприємств сфери теплопістачання. Підвищення цін було заплановано провести у декілька етапів, а ціна на блакитне паливо встановлювалася, виходячи з двох категорій споживачів:
пільгову ціну визначили тим, хто споживав газу не більше 200 кубів за місяць – їм був встановлений тариф у 3600 гривень за тисячу кубів;
ринкову ціну призначили споживачам, які витрачають понад 200 кубометрів газу на місяць. Для них тариф був визначений в сумі 7188 гривень за тисячу кубів.
За словами парламентаріїв, навіть ці ціни відповідають тільки 50% ринкової ціни газу. На наступному етапі (з 1 травня 2016 року) було заплановано довести оплату за газ до 75% ціни ринку. На другому етапі були озвучені такі пункти:
скасування пільгових тарификаций;
зрівняння газових цін для населення і підприємств;
підвищення тарифів до ціни в 6879 гривень за тисячу кубів з встановленням лімітів в 1200 кубометрів газу на весь опалювальний сезон;
для тих, хто перевищує норму в 200 кубів на місяць, тариф залишається на рівні 7188 гривень за 1000 м 3 .
Незабаром ціни на газ можуть підвищитися до 6879 гривень за тисячу кубів
При цьому представники «Нафтогазу» говорили, що з червня варто підвищити тарифікацію до 7604 гривень за тисячу кубометрів, однак на цю міру уряд не пішов, справедливо очікуючи у відповідь серйозних соціальних сплесків. Деякі експерти вважають, що доцільно довести оплату за газ до суми в 9600 гривень за тисячу кубометрів, щоб повністю покрити бюджетні витрати на цю статтю.
В кінці березня 2017 року Нацкомісія, що займається питаннями енергетики і комунальних послуг, вирішила затвердити нову методологію розрахунку газових тарифів, розділивши їх на оплату за споживання і транспортування. Таким чином, абонентську плату за газ повинні були сплатити і ті, хто не проживає в квартирі або будинку і не витрачає газ. Нібито, система все одно функціонує, зношується, працівники теплопістачальних підприємств отримують зарплату, так що ці витрати треба покривати за рахунок населення.
Тим не менш, зваживши всі за і проти, в квітні 2017 року Нацкомісія вирішила відкликати своє рішення про введення абонплати. Проте питання залишається відкритим. Можливо, що до 2018 року абонплата все-таки буде введена. При цьому уряд каже, що така міра принесе в життя простого споживача масу переваг – керуючі компанії зможуть вибирати постачальників, конкуренція між якими призведе до зниження цін на піставки, а безпека газопістачання стане вище за рахунок модернізації газомереж.
Цікавий факт: питання про якість газу останнім часом набуває все більшої актуальності. Українці скаржаться на те, що лічильники справно крутять куби, а ось чайники на плитах почали закипати набагато повільніше. Газовики кажуть, що норми газу, що піставляється дотримуються по всій строгості, однак не згадують той факт, що вони були обґрунтовані показниками 1987 року, які абсолютно не відповідають вимогам сучасного газового обладнання та плит. Перевірки ж газу на місцях газовики не влаштовують. Зняти проби газу з домашнього обладнання може лише приватна лабораторія, а її послуги обходяться в пристойну суму грошей.
Можливо, в 2018 році українцям доведеться оплачувати не тільки спожитий газ, але і абонентську плату за користування газовою мережею
Ціна теплопістачання та гарячої води
Поки що уряд не обговорює питання про те, щоб підвищити населенню тарифікацію пістачання тепла та гарячого водопістачання. Проте варто відзначити той факт, що Нацкомісія не виключає ймовірність такого підвищення в найближчий рік. Окремо варто сказати, що тарифікація комунальної плати за тепло і гарячу воду істотно відрізняється в різних регіонах країни. В середньому тарифи обчислюються такими сумами:
29 гривень 52 копійки коштує оплатити теплопістачання 1 м 2 житла, якщо воно не розташоване в будинку, обладнаному теплосчетчиком;
657 гривень 24 копійки за гігакалорію оплачують мешканці будинків приладами обліку тепла;
37 гривень 09 копійок потрібно сплатити за куб води і 4 гривні 82 копійки – за її відведення.
При цьому пістачальники комунальних послуг повинні спочатку розрахувати їх собівартість, а потім надати в Нацкомісію з ЖКГ, яка затверджує тарифи остаточно. Окремо потрібно відзначити, що, як показує практика, найвищі тарифи у тих постачальників, які гріють воду блакитним паливом, а от громадянам, пістачальники яких здійснюють підігрів за допомогою атомної енергії, послуги обходяться значно дешевше.
